НОВИНИ

Інтерв'ю з олімпійською ареною

ВІДЛУННЯ ОЛІМПІАДИ. ПУЛЬС ФЕДЕРАЦІЇ 

 «ШАХИ НА ЛЬОДУ» 

Популярність керлінгу в світі неухильно зростає. З цим не посперечаєшся. Той факт, що інтерес до нього на Олімпіадах надзвичайно високий, багато про що говорить. В Україні цей вид спорту існує майже 12 років, хоча про це сьогодні знає, на жаль, лише невелике коло фахівців і шанувальників. Але життя йде, і ситуація з українським керлінгом змінюється з «мінуса» на «плюс».

 

У цьому абсолютно впевнений президент Всеукраїнської федерації керлінгу Олексій Перевезенцев. У бесіді з кореспондентом «Олімпійської арени» він розповів про перспективи розвитку цього виду спорту в країні й про ті кроки, які здійснюються для його популяризації. Олексій Юрійович почав з невеликого екскурсу в історію...

– Керлінг виник в Шотландії ще в період пізнього середньовіччя – перша письмова згадка про гру датується 1541 роком. Згодом він вийшов за межі Туманного Альбіону і отримав велике поширення не тільки в Старому, а й Новому Світі – Канаді, США. Сьогодні в керлінг грають навіть в Австралії, Новій Зеландії, Японії, Південній Кореї. Дуже динамічно розвивається він у Китаї. А з 1998 року цей вид спорту входить до олімпійської програми.

Всеукраїнська федерація керлінгу була зареєстрована у 2002 році. Але з низки причин – зміна керівників, органів управління тощо – реального імпульсу для розвитку цього виду спорту не було. Мене обрали президентом федерації наприкінці 2013 року. У лютому ми завершили всі формальності, які були пов'язані з перереєстрацією федерації в міністерстві юстиції. З цього часу Всеукраїнська федерація керлінгу має статут, що відповідає чинному законодавству. Сформовано всі її керівні органи, маємо своє приміщення. 

– Як визначите ситуацію з керлінгом сьогодні?

– Будемо говорити об'єктивно – ситуація поки далека від ідеальної. Скажімо так, керлінг в Україні зараз перебуває в зародковому стані. Але є позитивний момент – інтерес до цього виду спорту. Причому, чималий інтерес.

Досі керлінг розвивався переважно в Києві. В одному з великих столичних торгово-розважальних центрів була керлінгова ковзанка. Була і можливість займатися. Але потім виникли певні складнощі. Бізнес має свої закони і підприємця цікавить, насамперед, комерційна вигода. В результаті, на місці ковзанки з'явилися столи для пінг-понгу. Проте, зараз Федерація веде переговори з власниками ТРЦ щодо відновлення діяльності керлінгової ковзанки. Тим паче, що обладнання там збереглося, за два-три дні все можна відновити. Більше того, ми йдемо далі – розглядаємо питання про проведення турніру на зразок челленджу. Необхідні яскраві показові виступи, щоб викликати інтерес у публіки. Вже є попередні домовленості з керлінговими федераціями країн Прибалтики. Сподіваємося, що у вересні–жовтні такий турнір буде проведено. Постараємося забезпечити участь у ньому всіх бажаючих.

Безумовно, найбільш гостре питання – інфраструктура. Можна, звичайно, займатися і на хокейних майданчиках. Але керлінг має свої особливості – йому потрібен абсолютно ідеальний лід. Крім того, при тренуваннях на хокейних майданчиках потрібно узгоджувати свій графік з хокеїстами, фігуристами. Тому потреба у власній ковзанці є надзвичайно гострою. Серйозні надії ми пов'язували з державною програмою «Хокей України». При налагодженні хокейної інфраструктури можна було б добудувати приміщення для занять керлінгом. Але зараз – на невизначений час – виникли складності з фінансуванням програми.

Що стосується планів з просування керлінгу, то розвивати його розраховуємо, насамперед, у тих містах, де є значний інтерес на рівні аматорських клубів – в Києві, Донецьку і Дніпропетровську. Там діють клуби, проходять змагання. Федерація їх всіляко підтримує.

Дуже великі надії пов'язували і пов'язуємо із заявкою України на проведення зимової Олімпіади 2022 року. Це був би хороший поштовх до розвитку керлінгу, особливо в західному регіоні.

– Хто сьогодні в Україні грає в керлінг і на якому рівні?

– У кількох містах, як уже казав, що існують аматорські клуби. Хочемо в цьому році провести перший чемпіонат України. Оскільки у нас немає кваліфікованих суддів, то, скоріше за все, запросимо арбітрів з Білорусі. У чемпіонаті мають взяти участь п'ять команд, тобто 25 осіб – по чотири гравці в команді плюс запасні.

Керлінгом серйозно займається команда гравців, які мають проблеми зі слухом. Причому не просто займаються, а й виступають на міжнародному рівні, де досягли певних успіхів. Сьогодні – це гордість українського керлінгу. Раніше вони тренувалися на ковзанці торгово-розважального центру, про який я говорив. Тепер тренуються на хокейних майданчиках. 

Плани федерації з популяризації керлінгу...

– Оскільки маємо популяризувати новий для нас вид спорту, необхідно враховувати низку найважливіших чинників, які впливають на становлення керлінгу в Україні. Один з них – спеціалізована інфраструктура, ковзанки. Проекти ми маємо. Далі – придбання обладнання. Зазначу, що воно досить дороге. Вартість одного комплекту каменів– від 4 до 15 тисяч доларів, залежно від рівня цього інвентарю. Плюс ножі для льоду, зрошувачі тощо. Але над усім цим стоїть, звичайно, головне – людський ресурс. Підкреслю, що значну частину роботи займають організаційні питання, які стосуються нашої взаємодії з Всесвітньою федерацією керлінгу. Ми дуже розраховуємо на її допомогу. У нас також хороші контакти з Федерацією керлінгу Росії, яка має дуже сильний чемпіонат. У травні плануємо підписати угоду про співпрацю.

Керлінг часто називають «шахами на льоду». Цей вид спорту вимагає, з одного боку, фізичного навантаження, а з іншого – вміння мислити, дійсно, по-шаховому, вибудовувати тактику гри. «Сильніше і далі» – це не про керлінг. Цей вид спорту характеризується тим, що в нього цікаво не тільки грати, а й спостерігати за грою. Про те, наскільки керлінг є популярним у світі, говорить той факт, що попит на його трансляцію – на другому місці серед зимових видів спорту. Це свідчить про дуже високий рейтинг.

Безумовно, для популяризації керлінгу в нашій країні необхідно проводити змагання. Крім чемпіонату України, плануємо влаштувати показові виступи жіночої збірної однієї із зарубіжних країн. Ці та інші кроки підштовхнуть наш керлінг перейти від аматорського рівня до професійного. І впевнений, що наш рух уперед буде ще більш стрімким. Знову повертаючись до заявки на Ігри-2022, скажу, що до цієї Олімпіади ми мали б великий запас часу, що дозволило б створити і підготувати сильну команду.


Якими бачите перспективи керлінгу в Україні?

– Дуже важливим є той факт, що наша Федерація отримала статус асоційованого члена Всесвітньої федерації керлінгу. Це сталося у вересні 2013 році на Конгресі Всесвітньої федерації керлінгу в Копенгагені. В період Олімпійських ігор у Сочі ми зустрічалися з президентом WCF КейтКейтнесс та членами виконкому. Вони привітали нашу Федерацію у світовій керлінговій сім'ї, побажали успішного розвитку і запропонували взяти участь у ряді програм WCF. Програми стосуються навчання тренерсько-суддівського персоналу, підвищення кваліфікації аматорів, які хочуть досягти професійного рівня. Є попередні домовленості стосовно «літньої школи» в Німеччині. Нам також готові надавати гранти, частково компенсувати витрати з участі наших спортсменів, тренерів та суддівського персоналу в програмах.

Упевнений, що у нас все вийде. Для цього є необхідні умови: сформована хороша команда федерації, маємо фахівців, які знають, як «з нуля» розвивати види спорту, підтримка Всесвітньої федерації керлінгу. І підкреслю – це дуже важливо! – є інтерес з боку спонсорів. Ми дуже на них розраховуємо. Так само хочу звернути увагу, що наша федерація має намір приділяти велику увагу дитячому керлінгу. Як же без цього?! Щоб вирости професіоналом, треба починати змалечку.


adc5ed2597.jpg

Інтерв'ю брав Ігор ЧЕМЕРИС

Матеріал був опублікований в № 3/2014 журналу «Олімпійська Арена»

 

© Ігор Чемерис

© Олімпійська Арена

Інтерв'ю з олімпійською ареною

Зв'язатися з нами